Запуск «еАкцизу» вчергове під загрозою перенесення — Гетманцев

Оновлено: 04.08.2026

«Ми відчуваємо, що Мінцифри не зможе зробити це 1-го листопада. Ми, безперечно, не будемо підставляти бізнес і бюджет, і, напевно, нам доведеться переносити це все», — заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Це вже другий раз, коли запуск системи електронного акцизного контролю — «еАкцизу» — стоїть перед реальною загрозою чергового перенесення. Чинна дата старту — 1 листопада 2026 року.

Чому «еАкциз» знову під загрозою зриву?

Головна проблема — неготовність програмного забезпечення. Система «еАкциз» — це цифровий контроль за обігом підакцизних товарів: алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет. Розробкою програмного забезпечення займається Мінцифра. Строки мала встановлювати та виконувати вона ж. Проте під час зустрічей із представниками бізнесу виявилося, що ПЗ для тестування або надано не повністю, або просто не відповідає заявленим вимогам.

«Ми очікуємо від оновленої команди Мінцифри конкретних пропозицій щодо остаточних строків запровадження системи», — зазначив Гетманцев, вказуючи на відповідальність міністерства за зрив реформи.

Строки запуску «еАкцизу» встановлювало саме Мінцифра — і тепер воно знову ризикує їх не виконати.

Хронологія затримок: від січня до листопада 2026

Система «еАкциз» мала стартувати ще 1 січня 2026 року. Через неготовність ПЗ Верховна Рада ухвалила закон про перенесення на 1 листопада 2026 року і продовжила тестовий період до 12 жовтня. Бізнес і Мінцифра офіційно позиціонували це як «спільне рішення».

Проте вже в липні 2026 стало відомо: навіть до листопадового дедлайну система не готова. Підрядник фактично здав непрацездатне ПЗ, яке Мінцифра прийняла за актами і відкрила фінансування нового контракту на «вдосконалення».

Ціна зволікання: 50 млрд грн бюджету

«еАкциз» — це електронний контроль за обігом алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет. Реформа покликана детінізувати ринок і наповнити бюджет. За оцінками Гетманцева, держава ризикує недоотримати до 50 млрд грн, якщо система так і не запрацює вчасно. Після планової дати старту потенційні втрати могли б становити 500 млн грн на день.

Для бізнесу затримка — теж серйозна проблема. Компанії тютюнової, алкогольної галузей та роздрібної торгівлі вже тривалий час витрачають ресурси на підготовку до переходу: навчають персонал, адаптують облікові системи, закупляють обладнання для маркування. Кожне чергове перенесення змушує переглядати плани і нести додаткові витрати. Представники Європейської Бізнес Асоціації вже зверталися до уряду та парламенту з вимогою нарешті визначитись із реалістичними та остаточними строками.

Подальші кроки: позиція Верховної Ради

Гетманцев дав зрозуміти: якщо Мінцифра офіційно підтвердить неготовність до 1 листопада, парламент розглядатиме наступне перенесення. Але вже не мовчки — цього разу нардеп наполягає на чіткому розподілі відповідальності. За його словами, провина лежить на конкретних посадовцях, а не «розмазується» по всіх учасниках реформи.

Комітет очікує від оновленої команди Мінцифри офіційного графіка з реалістичними проміжними дедлайнами. Якщо конкретики не буде — питання підуть до прем’єра.

Ситуація навколо «еАкцизу» — показовий приклад того, як цифровізація держпослуг у сфері фінансового контролю стикається з проблемами виконання. Стежте за фінансовими новинами NEOCred — усі актуальні зміни в регуляторному середовищі України.