Оновлено 24.07.2025
Національний банк України активно просуває проєкт, що може докорінно змінити фінансовий ландшафт країни — е-гривню. Ця ініціатива, що є частиною глобального тренду на створення цифрових валют центральних банків (CBDC), обіцяє революціонізувати платежі, підвищити прозорість економіки та посилити монетарний суверенітет держави. Водночас вона породжує гострі дискусії щодо приватності, кібербезпеки та впливу на банківську систему. Цей аналітичний матеріал надає вичерпний огляд проєкту е-гривні: що це таке, який шлях вже пройдено, які технології лежать в її основі, та чого очікувати в найближчому майбутньому.
Е-гривня: Третя форма грошей в Україні
Щоб зрозуміти суть е-гривні, необхідно чітко визначити її місце поруч із уже звичними нам готівкою та безготівковими коштами. Це не просто ще один мобільний додаток для платежів, а принципово нова форма національної валюти з унікальними властивостями та правовим статусом.
Що таке е-гривня? Офіційне визначення та правовий статус
Згідно з офіційною позицією Національного банку України, е-гривня — це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є безпосередньо НБУ. Це визначення закріплене в Законі України “Про платіжні послуги” , що надає проєкту міцну законодавчу основу. Ключовим аспектом є те, що е-гривня є прямим зобов’язанням центрального банку перед її власником. Це означає, що, подібно до паперової банкноти, вона повністю гарантована державою і не несе в собі кредитного ризику чи ризику ліквідності, на відміну від коштів на рахунках у комерційних банках.
Серйозність намірів регулятора підтверджується і юридичними кроками: у жовтні 2022 року НБУ зареєстрував в Укрпатенті торговельні марки “е-гривня” та “e-hryvnia”, закріпивши за собою права на цей бренд.
Не готівка і не “безготівка”: Ключові відмінності
НБУ послідовно наголошує, що е-гривня не замінить готівкову чи безготівкову гривню, а доповнить їх, надавши українцям третій спосіб використання національної валюти. Фундаментальна відмінність полягає в архітектурі та механізмі обігу.
- Безготівкові гроші існують у вигляді записів на рахунках у комерційних банках. Коли ви розраховуєтесь карткою, відбувається складна взаємодія між банком-еквайром, банком-емітентом та платіжною системою.
- Е-гривня, натомість, існуватиме у формі унікального цифрового коду (токену), що зберігатиметься на спеціальному електронному гаманці. Транзакція з е-гривнею — це, по суті, пряма передача цього токену з одного гаманця на інший, що мінімізує або навіть виключає роль комерційних банків-посередників у самій операції.
Ця пряма, peer-to-peer природа транзакцій, що цифровим чином імітує передачу готівки з рук в руки, є революційним аспектом е-гривні. Саме ця архітектура створює потенціал для зниження вартості переказів та миттєвого їх здійснення.
Місце е-гривні у фінансовій системі
Згідно з концепцією НБУ, е-гривня має ефективно виконувати всі класичні функції грошей: бути засобом обігу, мірою вартості та засобом нагромадження. Її вартість буде жорстко прив’язана до традиційної гривні у співвідношенні 1:1.
Однак її роль є значно глибшою, ніж просто ще один платіжний інструмент. У світі, де використання фізичної готівки поступово скорочується, центральні банки стикаються з новою проблемою. Готівка — це єдина форма грошей центрального банку, безпосередньо доступна громадянам. Якщо вона зникне з широкого вжитку, єдиною формою грошей для населення залишаться депозити в приватних комерційних банках. Це може послабити зв’язок між грошима, якими люди користуються щодня, та центральним банком — інституцією, що є гарантом стабільності національної валюти. Впровадження е-гривні вирішує цю проблему, створюючи сучасний цифровий еквівалент готівки. Це стратегічний крок для збереження ролі НБУ як “монетарного якоря” системи та підтримки довіри до гривні в цифрову епоху.
| Характеристика | Готівкова гривня | Безготівкова гривня | Е-гривня |
| Емітент | Національний банк України | Комерційні банки (під контролем НБУ) | Національний банк України |
| Форма існування | Фізичні банкноти та монети | Цифрові записи на банківських рахунках | Унікальний цифровий код (токен) |
| Зберігання | Фізичний гаманець, сейф | Рахунок у комерційному банку | Спеціалізований електронний гаманець |
| Механізм транзакції | Пряма передача з рук в руки | Через посередництво банків та платіжних систем | Пряма передача між гаманцями (P2P) |
| Кредитний ризик | Відсутній (пряме зобов’язання НБУ) | Присутній (ризик банку-емітента, покривається ФГВФО) | Відсутній (пряме зобов’язання НБУ) |
| Рівень анонімності | Високий | Низький (ідентифікація клієнта) | Контрольований (залежить від моделі) |
Шлях до цифрової гривні: Історія та етапи проєкту
Проєкт е-гривні не виник раптово. Це результат багаторічної дослідницької та аналітичної роботи Національного банку, яка проходила в кілька етапів, демонструючи обережний та виважений підхід регулятора.
Від ідеї до першого тестування (2016-2018)
Дослідження можливостей створення цифрової валюти центрального банку (CBDC) розпочалося в НБУ ще у 2016 році. Перші публічні заяви про таку можливість з’явилися наприкінці 2017 року, причому регулятор одразу підкреслив, що не має на меті створення “ще однієї криптовалюти”.
Кульмінацією цього початкового етапу став закритий пілотний проєкт, що тривав з лютого по грудень 2018 року. Він був вкрай обмеженим за масштабом: було емітовано лише 5443 е-гривні, які оберталися на 121 електронному гаманці. Учасниками тестування стали співробітники НБУ та кількох компаній-партнерів, серед яких були Deloitte, UAPAY, Attic Lab та Paycell. У ході пілоту тестувалися базові операції: P2P-перекази, поповнення мобільного рахунку та перекази на благодійність. Цей етап був суто дослідницьким і мав на меті перевірити технічну життєздатність концепції в контрольованому середовищі.
Формування концепції та підготовка до нового етапу (2019-2023)
За результатами пілоту НБУ опублікував аналітичну записку та провів у 2020 році міжнародну конференцію для обговорення висновків. Це поклало початок переходу від технічного експерименту до розробки стратегічної концепції.
У вересні 2021 року було офіційно відкрито проєкт “Е-гривня”, головною метою якого стало визначення доцільності її широкомасштабного випуску в Україні. У листопаді 2022 року НБУ представив проєкт концепції е-гривні для обговорення з учасниками ринку — банками, небанківськими фінустановами та представниками ринку віртуальних активів. Було презентовано можливий дизайн, архітектуру, характеристики та потенційні варіанти використання.
Поточний статус та очікування на 2025 рік
Наразі проєкт перебуває на етапі підготовки до значно масштабнішого експерименту. НБУ планує провести відкритий пілотний проєкт у 2025 році. На відміну від закритого тесту 2018 року, цього разу до участі будуть залучені реальні споживачі, банки та небанківські надавачі платіжних послуг. Фактично, скористатися цифровою гривнею зможуть усі охочі.
Основна мета цього пілоту — протестувати обрану технологічну платформу, оцінити зручність використання е-гривні для різних платіжних операцій та, що найважливіше, перевірити гіпотези щодо функціоналу програмованості. Зараз НБУ перебуває в процесі пошуку технологічного партнера для реалізації цього етапу.
Важливо розуміти, що цей пілот є вирішальним випробуванням. Це вже не лабораторний експеримент, а стрес-тест в умовах реального ринку, який має показати, як система працює під навантаженням, наскільки вона зручна для користувачів та як взаємодіє з існуючою фінансовою інфраструктурою. Остаточне рішення про повномасштабний запуск е-гривні буде ухвалено лише за результатами цього тестування, з урахуванням потенційних ризиків та досвіду інших країн, зокрема проєкту “Цифровий євро”.
| Рік/Період | Ключова подія/Результат |
| 2016 | Початок досліджень НБУ у сфері CBDC. |
| 2018 | Проведення закритого пілотного проєкту з тестування е-гривні. |
| 2021 | Офіційне відкриття проєкту “Е-гривня” для визначення доцільності випуску. |
| 2022 | Презентація проєкту концепції е-гривні учасникам ринку. |
| 2024 | Активна фаза підготовки до відкритого пілоту, пошук технологічного партнера. |
| 2025 (план) | Проведення відкритого пілотного проєкту за участі реальних користувачів та бізнесу. |
Як працюватиме е-гривня?
Технологічний вибір НБУ визначатиме не лише ефективність та безпеку е-гривні, але й її ключові функціональні можливості, які можуть вигідно відрізнити її від існуючих платіжних інструментів.
Архітектура на базі DLT
НБУ підтвердив, що в основі е-гривні лежатиме технологія розподіленого реєстру (Distributed Ledger Technology, DLT). DLT, до родини якої належить і блокчейн, — це система, в якій копії єдиного реєстру транзакцій зберігаються та синхронізуються між багатьма учасниками мережі. Хоча е-гривня буде централізовано емітуватися та контролюватися НБУ, використання DLT може забезпечити вищий рівень надійності (відсутність єдиної точки відмови), безпеки (завдяки криптографічному шифруванню) та прозорості операцій порівняно з традиційними централізованими базами даних.
Досвід зі Stellar та пошук партнера
Важливим практичним експериментом став пілотний проєкт, запущений у 2021 році ТАСКОМБАНКом спільно з фінтех-компанією Bitt на базі блокчейну Stellar. Проєкт реалізовувався під наглядом НБУ та за підтримки Міністерства цифрової трансформації. У його межах тестувалися конкретні сценарії: виплата заробітної плати співробітникам ДП “Дія” з використанням програмованих грошей, а також P2P-перекази та платежі в торгових точках.
Цей пілот свідчить про те, що НБУ розглядає так звану дворівневу (гібридну) архітектуру. У такій моделі НБУ виступає емітентом першого рівня (Tier 1), що створює та знищує е-гривню, а комерційні банки та інші надавачі платіжних послуг стають дистриб’юторами другого рівня (Tier 2), які надають послуги кінцевим користувачам — відкривають гаманці, проводять операції тощо. Такий підхід дозволяє поєднати надійність центрального банку з інноваційністю та клієнтською базою приватного сектору.
“Розумна” гривня для цільових виплат
Найбільш інтригуючою та потенційно революційною властивістю е-гривні є її програмованість. За допомогою технології смартконтрактів гроші можна “закодувати” на виконання певних умов. Наприклад:
- Кошти соціальної допомоги можуть бути запрограмовані так, що їх можна буде витратити лише на продукти харчування чи ліки в аптеках.
- Державні субсидії для фермерів можна обмежити для купівлі виключно насіння чи добрив у сертифікованих постачальників.
- Кошти в рамках програми “єВідновлення” можуть бути автоматично заблоковані для використання лише на будівельні матеріали та послуги.
Для пересічного громадянина, звиклого до зручних банківських додатків, переваги е-гривні можуть здатися неочевидними. Проте для держави, яка щороку витрачає мільярди на соціальні програми та стикається з проблемами контролю за цільовим використанням коштів, програмованість є технологічним вирішенням величезної адміністративної проблеми. Вона забезпечує ідеальний, автоматизований контроль та аудит державних витрат, мінімізуючи ризики корупції та нецільового використання. Саме ця функція створює потужну мотивацію для уряду підтримувати проєкт, що робить його впровадження значно більш імовірним, ніж якби він позиціонувався лише як черговий споживчий платіжний сервіс.
Потенціал та ризики
Впровадження е-гривні несе в собі як значні можливості для модернізації економіки, так і серйозні виклики, що вимагають ретельного аналізу та зважених рішень.
Переваги для громадян, бізнесу та держави
Згідно з концепцією НБУ, потенційні переваги охоплюють усі сектори економіки:
- Для громадян: Можливість здійснювати транскордонні платежі швидше, дешевше та прозоріше. Підвищення фінансової інклюзії для людей, які не мають доступу до банківських послуг. Доступ до абсолютно безризикового цифрового платіжного інструменту, гарантованого державою.
- Для бізнесу: Зниження транзакційних витрат, зокрема потенційне усунення комісії за еквайринг. Миттєві розрахунки. Створення нових бізнес-моделей на основі програмованості та аналізу даних. Спрощення процесів нарахування зарплат та сплати податків.
- Для держави: Підвищення прозорості фінансових потоків для боротьби з корупцією, відмиванням коштів та тіньовою економікою. Зменшення адміністративних витрат на адміністрування соціальних виплат. Посилення монетарного суверенітету та фінансової стабільності.
“Цифровий концтабір” чи прозора економіка?
Найбільше занепокоєння громадськості викликає ризик тотального державного контролю над фінансами громадян, що часто називають “цифровим концтабором”. Хоча НБУ заявляє, що не зберігатиме персональні дані користувачів , він, як оператор платформи, неминуче матиме доступ до інформації про транзакції.
Тут виникає фундаментальний парадокс: та сама властивість е-гривні — відстежуваність — є одночасно її найбільшою перевагою і найбільшим ризиком. Здатність держави бачити фінансові потоки дозволяє ефективно боротися з корупцією та тіньовою економікою. Водночас ця ж здатність створює ризики для приватності та потенційного зловживання владою.
Таким чином, центральна дискусія навколо е-гривні є не стільки технічною, скільки політико-правовою. Успіх проєкту залежатиме від здатності держави створити надійну, законодавчо закріплену та прозору систему управління, яка чітко визначить, хто, за яких умов і з якою метою може отримати доступ до даних про транзакції. Без цього суспільна довіра та масове впровадження будуть під загрозою.
Вплив на банківську систему
Серйозний ризик, який аналізують усі центральні банки світу, — це так звана структурна дезінтермедіація. Він полягає в тому, що громадяни можуть почати вважати е-гривню (безризикове зобов’язання НБУ) безпечнішою за депозити в комерційних банках (зобов’язання приватних установ) і масово переводити свої кошти з банківських рахунків на е-гаманці.
Це може позбавити банки стабільного та дешевого джерела фондування, що, своєю чергою, зменшить їхню здатність кредитувати економіку. В умовах фінансової кризи такий механізм може спровокувати миттєвий цифровий “набіг на банки”, значно швидший і небезпечніший за традиційний. НБУ усвідомлює цей ризик. Саме тому розглядається дворівнева архітектура, яка зберігає роль банків як основного інтерфейсу для клієнтів, а також обговорюється можливість введення лімітів на суму е-гривні, яку може зберігати одна особа (подібно до ліміту в €3000, що розглядається для цифрового євро ). Ці заходи спрямовані на те, щоб позиціонувати е-гривню як інструмент для платежів, а не для накопичень, і таким чином захистити стабільність банківської системи.
Аналітичний висновок
Проєкт е-гривні є однією з найамбітніших фінансових ініціатив в історії незалежної України. Це не просто технологічне оновлення, а фундаментальна зміна в архітектурі національної грошової системи.
Аналіз показує, що е-гривня — це пряме, безризикове зобов’язання НБУ, що базується на технології DLT і покликане доповнити готівкову та безготівкову форми грошей. Її розробка ведеться методично, і ключовим етапом стане відкритий пілотний проєкт у 2025 році. Головною унікальною перевагою є програмованість, що відкриває величезні можливості для держави, але найбільшим викликом залишається вирішення парадоксу “прозорість проти приватності”.
Остаточне рішення про повномасштабний запуск буде не стільки технічним, скільки політичним. Його успіх залежатиме від трьох ключових факторів:
- Технологічна надійність: Пілот 2025 року має довести, що система є безпечною, масштабованою та зручною для користувачів.
- Суспільна довіра: НБУ та уряд повинні виграти публічну дискусію щодо приватності, запропонувавши прозору модель управління та надійні правові гарантії захисту даних.
- Інтеграція з екосистемою: Банки та фінтех-компанії мають стати партнерами проєкту, вбачаючи в ньому нові можливості, а не загрозу своєму бізнесу.
Прогноз щодо термінів запуску є обережним. Повномасштабне впровадження е-гривні навряд чи відбудеться раніше 2026–2027 років. Після пілоту 2025 року буде тривалий період аналізу даних, внесення змін до законодавства та вдосконалення системи. Ймовірно, початковий запуск буде поетапним, спершу охопивши сферу державних виплат (пенсій, соціальної допомоги), де переваги програмованості є найбільш очевидними, і лише згодом поширившись на ширший роздрібний ринок. Кінцевий успіх е-гривні залежатиме не від самої технології, а від здатності НБУ майстерно пройти складним шляхом між економікою, політикою та суспільними очікуваннями.
